Біла свята діва та чорний священник

У невеликому спокійному містечку живе служитель маленької церкви, пастор Лоуренс. Він з особливою турботою звертається до своїх парафіян, які приходять до нього по допомогу. Люди знають, що якщо вони звернуться до нього по допомогу, святий отець допоможе їм без жодних питань. Основний спосіб допомогти парафіянам головний герой вбачає у святій Сесилії, він вважає її образом чесноти, благочестя і неймовірної праведності. Вона завжди вислухає, скаже добре слово і, звісно, дасть вірну настанову, здатну спрямувати того, хто просить, на правильний шлях і допомогти йому впоратися з усіма труднощами, які його оточують.

Хоч діва була свята і благочестива, після всіх прохань, вона любила скинути з себе цю маску і гарненько так розслабитися. Звичайно ж героїня була моторошною ледащою і ненажерою, поїсти вона дуже любила, з особливим задоволенням, та так що палички з величезною швидкістю постукували по чашках. Щойно вона добре поїсть, то лягає спати в будь-якому затишному містечку, розташованому десь у церкві. Єдиний, хто знає про таку жахливу часом поведінку, це пастор Лоуренс, він ніколи й нікому не розповідав про це, а часом вважав такі напади Сесілії дуже милими й кумедними.