Потяг у 31 грудня

Подорож 31 грудня мала бути спокійною й передбачуваною, принаймні так думав провідник Микола Іванович. Однак доля вирішила інакше.

У цей особливий день до вагону сіли пасажири, які були повною протилежністю одне одному. Атмосфера напруження росла, провідник намагався згладити конфлікти, але навіть персонал вагона-ресторану додавав хаосу. Урешті-решт потяг зупинився посеред безлюдного поля, неначе відчуваючи загальне хвилювання.

Ця несподівана зупинка стала переломним моментом. Пасажири, опинившись у незвичних умовах, почали відкривати свої найкращі риси, слухати й розуміти одне одного. Об’єднавшись, вони допомогли здійснити мрії, які здавалися недосяжними. Бо справжнє диво трапляється тоді, коли люди дозволяють своєму внутрішньому світлу перемогти будь-яку темряву.