Ласкаво просимо до Японії, пані Ельфійко

Із самого дитинства Кадзухіро був одержимий одним-єдиним захопленням сном. Ця пристрасть була не просто звичкою, а справжньою подорожжю, де кожне засинання відчиняло двері в нові, неймовірні світи. У світі сновидінь він завжди був кимось іншим, переживаючи найзахопливіші та найфантастичніші пригоди. І ось одного разу, занурившись у свій черговий сон, він опинився в лісі, сповненому чарівництва і загадок. Тонкі промені світла пробивалися крізь густі дерева, висвітлюючи незвичайні істоти, а повітря було насичене магією. Тут, серед зелені та фауни, він зустрів ельфійку, загадкову дівчину, чия присутність огортала його особливою атмосферою.

Вона була легка, наче вітер, і заворожувала своєю красою та розумом, а їхній зв'язок, що виник одразу, привів їх до безлічі неймовірних випробувань. Але їхня радісна подорож в одну мить виявилася порушеною. Раптом ліс поглинув зловісний туман, і перед ними постав велетенський дракон, вогняне дихання якого люто спалахнуло й охопило все навколо. У цю мить Кадзухіро відчув дивну синхронізацію між собою та світом, який наче злився в одну мляву темряву. Прокинувшись, його серце калатало, а відчуття страху не полишало. Він швидко розплющив очі, сподіваючись повернутися у звичайний світ, але погляд, який він кинув на свою кімнату, шокував його: на ліжку поруч із ним лежала та сама ельфійка зі сну.